Моя математика

“Жоден наставник не повинний забувати,
 що його найголовніший обов’язок полягає
в привчанні вихованців до розумової праці
 і що цей обов’язок більш важливий,
ніж передача самого предмету”
К.Д.Ушинський

Опрацьовуючи нову інформацію на уроках математики, учні мають виконувати значну аналітико-синтетичну роботу, виділяти вузлові моменти, зіставляти й пов’язувати їх. При цьому виявляються ефективними такі прийоми, як розв’язування однієї задачі різними способами, перенесення знань та навичок у нову ситуацію, знаходження раціонального методу розв’язування вправи чи задачі.
Розв'язування задач – це розумова робота. А щоб навчитися будь-якій роботі, треба спочатку добре вивчити той матеріал, над яким доведеться працюва­ти, ті інструменти, з допомогою яких буде виконуватись робота.
Отож, для того, щоб навчити учнів розв'язувати задачі, я передусім пропоную їм розібратись в тому, про що ця задача, що в ній відомо, що треба знайти, як між собою пов’язані її відомі та невідомі значення, пропоную учням спочатку скласти план розв'язування. План складається на основі аналізу задачі, який проводять від числових даних або від запитання.
Наприклад, задача:
Велосипедист їхав 4 години із швидкістю 12 км/год. Йому залишилося проїхати на 16 км менше, ніж він проїхав. Яку відстань потрібно було проїхати велосипеди­сту?
Аналіз від числових даних. Відомо, що велосипедист їхав 4 години із швидкістю 12 км/год. За цими дани­ми можна дізнатися, яку відстань проїхав велосипедист. Для цього тре­ба швидкість помножити на час. Зна­ючи відстань, яку вже проїхав вело­сипедист, і те, що залишилося проїха­ти на 16 км менше, можна знайти відстань, яку залишилося проїхати. Для цього відстань, яку вже проїхав велосипедист, треба зменшити на 16 км. Знаючи, скільки кілометрів за­лишилося їхати, можна знайти весь шлях. Для цього треба виконати дода­вання знайдених відстаней.
Аналіз від запитання. У задачі треба знайти весь шлях, який має проїхати велосипедист. Ми не можемо одразу відповісти на це запитання, бо не відомо, скільки велосипедист вже проїхав і скільки йому залишилося їхати.
Щоб знайти пройдений шлях, треба знати швидкість і час руху. Це в задачі відомо. Помножимо швид­кість на час і дізнаємося про пройде­ний шлях. Відстань, яку велосипе­дист ще має проїхати, можна також знайти. Для цього знайдену відстань треба зменшити на 16 км. Отже, план розв'язування задачі такий:
1. Скільки кілометрів проїхав вело­сипедист за 4 години?
2. Скільки кілометрів велосипедисту залишилося проїхати?
3. Яку відстань мав проїхати велоси­педист?
 Широко застосовую таку форму самостійної роботи, як математичний диктант. Цей вид роботи привчає дітей уважно слідкувати за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдань, прияє виробленню певного темпу і ритму роботи. Після проведення диктанту добре відразу ж проаналізувати його, запропонувавши учням правильні відповіді. Цей прийом успішно поєдную з прийомом взаємоперевірки, який активізує увагу учня.
Наприклад:
1.      Якщо геометричну фігуру можна розбити на скінчену кількість плоских трикутників, то її називають... (Простою)
2.      Рівні фігури мають рівні... (Площі)
3.      Фігура, яка складається з чотирьох точок (жодні три з них не лежать на одній прямій) і чотирьох відрізків, що послідовно їх сполучають (відрізки не перетинаються), називається... (Чотирикутником)
4. Сторони чотирикутника, що виходять з однієї вершини, називаються ... (Сусідніми)
5.  Чотирикутник, в якого протилежні сторони паралельні, називається... (Паралелограмом)
6.   Паралелограм, в якого всі сторони рівні, називають... (Ромбом)
7. Чотирикутник, в якого тільки дві протилежні сторони паралельні, називається... (Трапецією)
8.  Якщо довжину прямокутника помножити на ширину прямокутника, то знайдемо... (Площу прямокутника)
9.    Якщо взяти квадрат сторони квадрата, то знайдемо його... (Площу )
10. Якщо половину суми основ трапеції помножити на висоту трапеції, то знайдемо... (Площу трапеції).
Підручник з математики є для учня основним джерелом нових математичних знань, зразком правильної математичної мови. Вміння працювати з підручником формуються у процесі як фронтальної,  так і індивідуальної навчальної роботи й належать до найважливіших загальнонавчальних умінь. Основні труднощі навчання самостійної роботи з підручником математики виникають у 5 класі. Саме тоді урок будую так, щоб учні засвоїли загальнонавчальні прийоми: аналіз прочитаного (читання з позначками: нове, знайоме, важливе, це я вже знаю тощо), виділення головного в ньому, відокремлення основного теоретичного тексту від прикладів, визначення вузлових питань прочитаного, складання плану викладу.
З 2007 року щорічно учні нашої школи беруть участь в Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру». Мої учні показують добрі та високі результати.
Також допомагаю учням приймати участь в ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з математики, Турнірі юних математиків для 5-класників, конференції “Сторінками підручника”, проводжу шкільний конкурс "Найрозумніший учень року".

За результатами ЗНО-2013 випускниця Шийко Н. набрала 192 бали з математики.
                                     



Немає коментарів: